+3 (725) 971-51-45 :: +38 (097) 75-67-398 :: geddiscovery@gmail.com

«Педагог і місто тисячі дітей» або як об’єднати в одному сценарії учнів,досягнення і щасливі нейрони

Дата публікації: . Надруковано у Перший тур конкурсу



Конкурсант: Шумицька Оксана Леонідівна



Отож,Ви вже не зітхаєте над двійками,Ваші колінця більше не дрижать у присутності директора,Ви навчилися посміхатися батькам і Ваші губи перестали зрадницьки тремтіти біля банкомату?

Але тим вчительська професія і відрізняється від інших ,що наші підопічні постійно змінюються. І тільки Ви знайшли з ними спільну мову,спільні теми  і навіть почали сміятися над спільними жартами- приходить він,руйнівник всіх Ваших зусиль- випускний. 

І змінюються епохи,теплішає клімат,рухаються тектонічні плити ,а п’ятикласники так і залишаються п’ятикласниками,як і інші класи,звісно.  І кожного разу Ви заходите в кабінет,привітно усміхаючись,тоді,коли Ваші нейрони б’ються в істериці і просяться додому до кави і ковдри. 

 Можливо ,для когось навчальний процес і є казкою,але вчителі в ній ніяк не принци і принцеси-а скоріше феї,які постійно виконують чиїсь забаганки,вигадують щось нове і цікаве для того,щоб  діти таки потрапили на бал. А в нашому випадку- на двохсотий бал по ЗНО.

Я працюю у школі 10 років,а слова «діти» і «спокій» ще не стали для мене синонімами.Тож як подружити учнів ,позитив ,досягнення і нейрони? 

Одразу уточнюю- я не теоретичний черв'як,тому методичних затертих ситуацій,стандартних проблем і порад,що часто не діють,не буде. 

Тільки реальність,тільки хардкор)))) 

 

 

 

Підтримайте автора. Голоси підраховуються за соц. мережами у цьому блоці: